Аналитические записки

Анализ проектов законов 7183 от 06.10.2017 и 7183-1 от 10.10.2017

 

Аванесян Анна Александровна — ведущий эксперт ОДО «УКГ», кандидат юридических наук

Маркова Янина Дмитриевна — Аналитик компании ОДО «УКГ»

 

Аналітична записка за фактом вивчення і порівняно-правового аналізу проекту Закону України «Про обіг криптовалюти в Україні» і проекту Закону України «Про стимулювання ринку криптовалют та їх похідних в Україні».

Для розуміння суті даного питання необхідно виділити основні моменти, які впроваджуються в існуюче юридичне середовище вказаними проектами законів:

  1. Відповідно до документів, криптовалюта визнається набором символів, букв і цифр — програмним кодом, який є об’єктом права власності і може використовуватися, як засіб міни. Варто відмітити, що достовірна інформація про операції з криптовалютою вноситься в систему блокчейн і зберігається там в незміненому виді, а сама криптовалюта розглядається як одиниця обліку у вигляді програмного коду (даних). З документів логічно виходить, що законодавець розглядає криптовалюту в якості товару, а операції з використанням криптовалют відносить до бартерних операцій.

Першим істотним пропуском в реалізації вказаних законопроектів є відсутність інформації про механізм обороту криптовалюти. Розробниками свідомо упускаються питання конкретики особливостей регуляції криптовалютних розрахунків і пропонується відсилання вирішення цього питання до інших законодавчих ініціатив. Зокрема, планується внесення змін до Конституції України, Господарський і Податковий кодекси, ЗУ «Про інформацію», регуляторні документи Національного Банку України. Таким чином, законодавець припускає застосування до криптовалютних стосунків загальних норм, що стосуються права приватної власності, а транзакції запропоновано регулювати відповідно до загальних норм для договору міни. У свою чергу, до договору міни застосовуються ті ж положення, що і для договорів купівлі-продажу, постачання, контрактації і інших, аналогічних по суті договірних зобов’язань, тому відсутність чіткого віднесення криптовалютних операцій до відособленої групи взаєморозрахунків тягне юридичну незахищеність учасників такої взаємодії за рахунок відсутності єдиного утвежденного механізму контролю і великої кількости його потенційно законних трактувань.

  1. Вказані законопроекти містять інформацію про наявність податкових наслідків майнінгу і міни криптовалюти. В той же час, чинне податкове законодавство не містить спеціалізованих норм по регулюванню конкретно криптовалютних стосунків, тому доход, який отриманий об проведення таких операцій є об’єктом оподаткування відповідно до загальних принципів податкових стандартів України. Відштовхуючись від договору міни, кожна із сторін договору є продавцем і одночасно покупцем товару, який вона віддає в обмін і отримує в результаті обміну. Проте вказаними документами не визначено платниками якого податку є учасники такої угоди — податку на дохід фізичних осіб, на прибуток підприємств (на виведений капітал з 2018 року), податку на додану вартість і так далі.
  2. У законопроектах наводиться визначення власника криптовалюти — це будь-яка фізична особа, фізична особа- підприємець або юридична особа, яка на законних підставах зберігає та володіє криптовалютою. Власник має право здійснювати міну і майнинг (обчислювальні операції, які здійснює майнер за допомогою власного та/або орендованого спеціалізованого обладнання, з метою забезпечення працездатності та безпеки системи блокчейн, та від умів покладу системи блокчейн отримує винагороду системи блокчейн). Власник має право проводити операції по обміну криптовалюти на:
  • іншу криптовалюту;
  • електронні гроші;
  • цінні папери;
  • валютні цінності;
  • товари і послуги.

Передбачається, що обмін криптовалюти здійснюватиметься виключно за допомогою криптовалютних бірж, спеціально створених з унікальною метою експлуатації і оподаткування криптовалют. Законопроектами уперше вводиться в юридичну практику поняття криптовалютної біржі, як єдиній у своєму роді організації, діяльність якої полягає в забезпеченні легітимної взаємодії між сторонами криптовалютних операцій. Окрім цього, до сфери діяльності такої біржі відносять не лише обмін криптовалюти на цінні папери, електронні гроші і інші валютні цінності, а і функції обліку усіх транзакцій, що проводяться, зобов’язання по посвідченню сторін операцій і персоніфікацію суб’єктів криптовалютних стосунків.

Чергова проблема підготовлених документів полягає у відсутності інформації про організаційно-правову форму такої біржі, а роль розробника механізму функціонування біржі відводиться НБУ. В той же час, НБУ визначається як офіційний регулятор громадських стосунків у сфері обороту криптовалют. Але регуляторні функції НБУ відносно криптовалют не можуть бути реалізовані, оскільки криптовалюта не визнається офіційним платіжним засобом на території України.

  1. Законопроектами гарантується суворе дотримання прав і свобод кожного учасника криптовалютних стосунків, як наслідок, передбачається відповідальність за порушення норм чинного цивільно-правового, адміністративного і кримінального законодавства. Варто відмітити, що переліку конкретних правопорушень з використанням криптовалют не наводиться, тому відносно відособленої сфери фінансової взаємодії пропонується застосовувати загальне законодавство. Зрозуміло, що такий підхід не виводить з тіні криптовалютну діяльність, а самі законопроекти носять виключно декларативний характер. Для повноцінної легалізації криптовалюти, як нового сектора української економіки, і криптовалютних операцій, як відособлених операцій по міні і майнінгу, аналогів яким не існує в нинішніх правових реаліях, необхідно пропрацювати чіткий план легітимізації. Необхідно виключити з практики термінологічні неточності, що відносять криптовалюти то до грошового сурогату, то до віртуального майна, то до електронних грошей.
  2. Відповідно до норм, викладених в законопроектах, учасники криптовалютних стосунків (операцій по майнінгу і міні криптовалюти) не захищені з боку держави і не мають ніяких інших механізмів гарантованого захисту власних інтересів. Таким чином, вказані нормативно-правові акти припускають, що криптовалютна діяльність здійснюється зацікавленими особами на власний страх і ризик. Документами передбачається заборона втручання в криптовалютну діяльність державних органів і фінансових установ.
  3. Важливим моментом впровадження розроблених документів є залучення додаткових коштів до державного бюджету. За оцінками експертів додаткові надходження до Пенсійного фонду України складатимуть більше 32,6 млн. грн.

Зважаючи на очевидну важливість вказаних нормативно-правових документів і актуальність стимуляції криптоекономіки України в сьогоднішніх реаліях, для максимально органічного впровадження нових для держави норм пропонується ряд поправок.

  1. Виведення криптовалютних операцій з тіні і їх регуляція з боку офіційних державних інститутів є глобальним завданням, рішення якого вимагає значного часу і залучення до процесу декількох робітників груп, включаючи представників Національного Банку України. Першим кроком на шляху реалізації прописаних в документах норм логічно стає впровадження власної криптовалюти, вузькоспеціалізований функціонал якої дозволить не лише запустити процес створення криптоекономичного комплексу України, а і оцінити готовність державних структур до виходу на міжнародну арену в цифровій сфері. Сформований в інтересах громадянина і держави проект CoalCoin, не дивлячись на простоту реалізації, дозволить забезпечити один з секторів економіки якісним цифровим продуктом. Вугільна галузь є досить проблемною сферою бізнес взаємодії, тому не випадково групою розробників була узята складна, з точки зору інноваційної зміни, галузь. Окрім основного завдання — державного контролю криптовалютних стосунків у сфері вуглевидобування і продажу твердого палива, реалізація проекту тісно пов’язана з комплексом антикорупційних заходів у рамках політики по протидії корупції. Логічним підсумком запуску програми CoalCoin стане досягнення неможливого раніше рівня безпеки угод купівлі-продажу вугілля і формування легального механізму обороту криптовалюти.
  2. Передбачена проектами законів процедура обміну криптовалюти за допомогою криптовалютних бірж, спеціально створених з унікальною метою експлуатації і оподаткування криптовалют, також знаходить своє відображення у рамках проекту CoalCoin. Впровадження спеціалізованого майданчика CoalTrade, як єдиній у своєму роді організації, діяльність якої полягає в забезпеченні легітимної взаємодії між сторонами криптовалютних операцій у сфері вуглевидобувної промисловості, стане міцною основою розвитку криптоекономіки України в цілому, оскільки позитивний приклад роботи однієї галузі дозволить провести м’яку інтеграцію криптовалют в економічне середовище сучасної України. Платформа CoalTrade стане єдиною у світі біржею з державними гарантіями, яка забезпечуватиме безпеку обміну криптовалюти на цінні папери, електронні гроші і інші валютні цінності, проведення угод по купівлі-продажу твердого палива, закриє питання обліку усіх транзакцій, що проводяться, зможе гарантувати зобов’язання по посвідченню сторін операції і персоніфікації суб’єктів криптовалютних стосунків. Жорстка позиція держави в питанні протидії корупції у сфері купівлі-продажу і постачання твердого палива знайде своє реальне втілення в новому механізмі контролю — біржі CoalTrade. З моменту запуску спеціалізованого майданчика усі угоди, що припускають в якості товару вугілля, здійснюватимуться виключно у рамках правового поля, а сама система взаєморозрахунків за такими договорами буде забезпечена специфічною криптовалютой — CoalTrade, оборот якої буде знаходиться під егідою держави. Витіснення з промислового ринку перекупників, монополизаторов, недобросовісних конрагентов дозволить простимулювати вуглевидобувну галузь. Винятковість використання відособленого механізму купівлі-продажу вугілля на базі CoalTrade і з використанням CoalCoin обгрунтована явною привабливістю вказаної сфери економіки для впровадження злочинних схем.
  3. Відповідно до норм, викладених в законопроектах, незахищеність учасників криптовалютних стосунків з боку держави є невирішеним завданням на сьогодні. Проект CoalCoin припускає, що утримувачем 75% активів буде держава, таким чином успішно вирішуються завдання офіційних гарантій і прямої фінансової вигоди регулятора криптовалютної торгівлі — держави. Озвучена в документах заборона втручання в криптовалютну діяльність державних органів і фінансових установ втратить власну актуальність зважаючи на впровадження принципово іншого підходу до використання криптовалюти CoalCoin.

В цілому, запропонована стратегія по інтеграції у вугільну галузь нової криптоодиниці CoalCoin і організації спеціалізованого майданчика CoalTrade стає на сьогодні тільки першим кроком до реалізації повного об’єму законодавчих ініціатив, але важливим кроком з точки зору запуску процесу економічних реформ. Досягнення повної безпеки вугільних угод, максимальної прозорості процесів по організації і виконанню договірних зобов’язань наявно демонструватиме результативність антикорупційної політики і прихильність інноваціям.

 

rus